|
Педагогічна рада 27.12.2011 року
|
|
| Play_Boy | Дата: П'ятниця, 16.12.2011, 15:53 | Повідомлення # 1 |
 Сержант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 26
Статус: Оффлайн
| Чекаємо Ваших пропозицій та рекомендацій.
|
| |
| |
| Наталія | Дата: Понеділок, 26.12.2011, 19:45 | Повідомлення # 2 |
 Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Статус: Оффлайн
| Поглиблення знань учнів з навчальних дисциплін засобами науково-дослідницької роботи
Процес пізнання - це процес переходу від найпростіших моделей світу до більш складних. Дитина повинна розвиватись і навчатись кожної миті. Необхідно, щоб безперервно відбувалась різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність - у співпраці з учителями, батьками, іншими дітьми. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, відразу починають панувати лінощі та примус. Тоді труднощі в навчанні стають неподоланними, і дитина, яка була старанна і дисциплінована, вже не зможе набути справжніх знань та навичок.
Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.
Метою і завданням науково-дослідницької роботи школярів є:
- розширення світогляду учнів щодо досягнень вітчизняної та зарубіжної науки;
- виявлення найбільш обдарованих учнів і розвиток їх творчих здібностей;
- активне залучення учнів до процесу самоосвіти та саморозвитку;
- вдосконалення вмінь і навичок самостійної роботи, підвищення ріння знань та ерудиції в тих галузях науки, які цікавлять учнів;
- організація науково-дослідницької діяльності учнів для вдосконалення процесу навчання та профорієнтації.Додано (26.12.2011, 19:36)
---------------------------------------------
Однією з умов успішного виконання науково-дослідницької роботи учнів е відповідність ведення дослідження методам навчання, а також врахування вікових та розумових особливостей розвитку школяра. Занадто складні для розуміння або ж зовсім недоступні юному досліднику методи розв'язання проблеми можуть відбити в нього інтерес до виконання роботи і до науково-дослідницької діяльності взагалі.
Одним із перших кроків вчителя - керівника наукової роботи є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, викликана лише потребами часу чи нав'язана вчителем учневі, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття.
В організації науково-дослідницької роботи учнів слід дотримуватись декількох принципів:
• дослідницька діяльність учнів є наближеною до науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності;
• зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення;
• наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;
• науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес.
Вчитель-наставник навчає методиці дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати;
• у здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.
Велике значення при вивченні навчального матеріалу і проблематики курсів за вибором має самостійна робота учнів, що є однією з форм навчально-дослідницької діяльності. Вона ґрунтується на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури, мемуаристики, публікацій у газетах, журналах, архівних, музейних матеріалів.
Мета самостійної роботи - формування у школярів стійкого інтересу до історичної науки, глибоких і міцних знань з обраної тематики, розвиток умінь і навичок дослідницької роботи та її відповідного оформлення.
Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми - складання плану роботи - підбір джерел і літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.
Вибір теми передбачає врахування актуальності проблеми, ступінь її розробленості, наявність джерел і літератури, пізнавальних інтересів і можливостей школярів. Тематика навчально-дослідницьких робіт визначається вчителями-предметниками, розглядається на засіданні методичного об'єднання, узгоджується з адміністрацією навчального закладу.
Завдання школи - не лише надати учням певні знання, але й навчити їх використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати. Звідси: проведення наукових досліджень у школі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості; воно має бути його кінцевим результатом. Додано (26.12.2011, 19:37)
---------------------------------------------
Говорячи про впровадження науки в школу та їх взаємозв'язок, треба розрізняти три головні напрямки такої діяльності.
Перший - розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, що досягається низкою спеціальних заходів, методів і цій безпосередньо в навчальному процесі: відповідні завдання, нестандартні уроки в школі та ін. Такою діяльністю мають бути охоплені практично всі учні, і вона стає невід'ємною частиною сучасної шкільної освіти.
Другим напрямком розвитку наукової роботи слід вважати позакласну діяльність, коли учні беруть участь у роботі наукових гуртків, у колективних дослідженнях, а також у різних олімпіадах, змаганнях, семінарах, конкурсах тощо. Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який певною або значною мірою здійснюється в школі.
Третім самостійним напрямком наукової діяльності школярів є їх участь у роботі МАН, зокрема в щорічних конкурсах-захистах - районному, обласному, державному. Це вже індивідуальна наукова діяльність, яку треба вважати найвищою для школярів. Вона регламентується спеціальними вимогами.
Існує ще один самостійний напрямок діяльності в рамках проблеми «Наука і школа», який можна вважати четвертим. Він може формулюватися як дослідження в галузі педагогічного процесу. Цим питанням присвячена велика кількість публікацій. У такому випадку об'єктом вивчення е школяр і вчитель. І в цій галузі існує багато розробок, ідей. шкіл. Ми не торкаємось даної проблеми, оскільки вона виходить за рамки питань наукових досліджень школярів, а тільки підкреслюємо, що знаємо про неї. Додано (26.12.2011, 19:45)
---------------------------------------------
Поглиблення знань учнів з навчальних дисциплін засобами науково-дослідницької роботи
Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціальне компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має міцно сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності. Отже, потрібно формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості.
Багато педагогів відзначають високу ефективність застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні для поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь, навичок і дослідницької позиції в сприйнятті й осмисленні світу.
Взаємопов'язане усвідомлення й узагальнення всіх накопичених попередньо напрацювань з використання дослідницьких методів у навчанні створює передумови для трансформування досвіду. Є всі підстави стверджувати, що саме це здатне забезпечити освіченість, розвиток і вихованість учнів відповідно до вимог, запропонованих сучасним рівнем розвитку науково-технічного і соціального прогресу до особистості, здатної і підготовленої до активного, позитивно-творчого осмислення і перетворення світу.
Навчання як дослідження припускає, що особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є суб'єктивне відкриття цим нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних ним же знань і вмінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору.
Організацію навчально-виховного процесу школи на основі навчання як дослідження ми подаємо як забезпечення освітньої підготовки учнів в умовах систематизованих (за періодами навчання і за, навчальними предметами) навчальних досліджень з урахуванням їхнього комплексного впливу на виховання школярів і цілеспрямоване формування їх особистісних якостей.
Під час орієнтування навчання на повномасштабне застосування дослідницьких методів слід враховувати, що, як свідчить досвід педагогії, схильність учнів до дослідницької діяльності в значній мірі індивідуальна. Вона виявляється у своєрідності розвитку їхніх пізнавальних інтересів, аналітичних здібностей, змісту й обсягу знань, спостережливості, пам'яті, .уваги, гнучкості мислення, багатства уявлень, працьовитості, волі, спроможності до зосередженої й відповідальної праці.
Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у т.ч. і дослідницько-пізнавальний.
Дослідницька практика школярів повинна відповідати науковим методам знання, розширювати зміст їхньої освіти й удосконалювати підготовку до майбутньої діяльності.
Наталія Попович
|
| |
| |
| Леся | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 10:54 | Повідомлення # 3 |
 Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Статус: Оффлайн
| . Додано (27.12.2011, 10:45)
---------------------------------------------
Національна програма „Освіта" передбачає відновлення і розширення змісту освіти, впровадження нових методів навчання, розвиток і поглиблення профільної освіти.
Одним з напрямків програми є активне залучення учнів до науково-дослідницької роботи в школі. Пріоритетною формою роботи в цьому напрямі є участь школярів у роботі Малої академії наук.
Навчальна праця учнів має бути творчою, натхненною, привабливою. В такому стані особистість переживає почуття комфорту, душевного задоволення. Тому сьогодні ми представляємо Науково - дослідницьку діяльність учнів школи І ступеня в НВК №2.
Ще давньогрецький філософ Сократ першим виявив закономірність того, що дослідницький спосіб пізнання відповідає природі мислення людини. Сьогодні час поставив перед школою завдання: „Школа повинна займатися пошуком індивідуальності”. Адже жага відкриттів, прагнення проникнення в таємниці буття народжуються ще на шкільній лаві. Вже в початковій школі ми бачимо учнів, яких не задовольняє робота тільки за шкільним підручником, вони читають довідникову енциклопедичну літературу, шукають відповіді на свої запитання в різних галузях знань. Тому педагоги нашої школи намагаються виявити всіх, хто цікавиться знаннями з різних галузей науки і техніки, допомогти втілити в життя їхні плани і надії, якомога повніше розкрити здібності кожної особистості.
З цією метою в школі 1 ступеня створено учнівський осередок від шкільного наукового товариства „Пошук”, який функціонує 8 років і покликаний реалізувати системний підхід в організації науково-дослідницької роботи учнів, вирішити такі основні завдання :
1. Забезпечити належну підготовку школярів, що виявляють інтерес до наукової діяльності.
2. Сприяти розвитку в учнів стійкого інтересу і потреби в науковій діяльності.
3. Створити умови для наукової підготовки учнів.
4. Залучити школярів до участі в науково-дослідницькій роботі в рамках проблематики одного з відділень шкільного наукового товариства.
5. Дати змогу розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності, з урахуванням індивідуальних особливостей та нахилів.
6. Розробити оптимальну систему підготовки учнів до захисту науково-реферативної роботи на конкурсі МАН.
7. Виховати в них цілеспрямованість, відповідальність, свідоме ставлення до розумової праці й становлення на цій основі пошукового, дослідницького способу мислення.
Кредо: Люби! Вір! Знай! Поважай! Розумій! Підтримуй! Твори! Розвивай! Додано (27.12.2011, 10:46)
---------------------------------------------
Шкільний учнівський осередок філії МАН містить у собі відділення :
- філологія та мистецтвознавство;
- українознавство;
- природознавство.
В рамках навчального процесу учні беруть участь готують повідомлення, навчальні проекти, які поглиблюють матеріал уроку. В позаурочний час діти створюють творчі проекти.
Результатом такої творчої пошукової діяльності є реферат, проект або виставка. Захист роботи відбувається на засідання відповідної секції науково-практичної конференції. Таким чином, учень проявляє свій творчий потенціал, інтелектуальний розвиток, професійну компетентність у галузі, яка його цікавить.
Етапи дослідницької роботи школярів
І етап — підготовчий
Виставки-добірки науково-популярної літератури.
Тренінги
Зустрічі з викладачами профілюючих кафедр.
Самостійна робота школярів з науковою і науково-популярною літературою.
Визначення теми дослідження.
Збір і систематизація наукових даних.
II етап — безпосередньо дослідницька робота
Дослідницька частина роботи.
Підготовка наукового реферату і доповіді для конференції.
IІІ етап — конкурс реферативних робіт МАН
Захист реферативних робіт..
Таким чином, ми переконалися, що розроблена система роботи сприяє реалізації таких важливих функцій:
- розвиток у дітей потреби у науковій діяльності,
- формування особистості учня-дослідника, майбутнього науковця,
- створення колективу однодумців, які прагнуть досягти спільної мети — домогтися найкращих результатів у науково – дослідній діяльності
- підготовка молодших школярів до наукової роботи в майбутньому.
Принципова особливість нашої системи організації навчально-дослідної діяльності полягає в тому, що активна індивідуальна пізнавальна творча діяльність кожного учня-дослідника знаходить підтримку та взаємодопомогу одне в одного та у всьому колективі.
В країні Знань чудес немало
Всі зможуть там себе знайти.
Тернистий шлях хай не лякає.
Усіх, хто прагне до вершин дійти.
У початковій школі таких дітей багато. Якщо в 2002 році з 12 юних дослідників було 5 переможців, то в 2011 – з 28 учасників МАН перемогу здобули 17 учнів. Гордістю школи стала учениця 4-б класу Маначина Яна (вчитель Юріна О.А., науковий керівник Гудкова Н.П.), робота якої була представлена на Всеукраїнському конкурсі МАН.
На довго запам’яталися роботи юних науковців: Гергель Олександри «Цілюще джерело мого краю», Бородулі Марії «Мої друзі – тварини». Солодкої Євгени «Сім чудес світу», Семи Романа «Моє захоплення – бджільництво», Герасимчук Катерини «Її величність – картопля», Маначиної Яни «Гідропоніка гіацинта» та багато інших. Та ми не зупиняємось на досягнутому, а плануємо продовжувати цю цікаву, захоплюючу роботу.
Науково-дослідницька діяльність учнів початкових класів — це новий напрям у освіті, який тільки починає розвиватися. Ми переконані, що інтегрована у навчальний процес, дослідницька діяльність забезпечить глибоке проникнення у сутність проблеми, підвищить інтерес до навчання. Це захоплююче заняття сприятиме розвитку найкращих якостей особистості дитини. Додано (27.12.2011, 10:54)
---------------------------------------------
Отож. плануємо продовжувати роботу в даному руслі. Залучати дітей початкових класів, починаючи з 1 класу, до створення міні-проектів, брати участь в конкурсах, олімпіадах, готувати учнів до навчання у середній ланці школи
вчителі початкових класів
|
| |
| |
| Маріна | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 11:35 | Повідомлення # 4 |
 Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Статус: Оффлайн
| Рекомендації по вибору теми наукової роботи, опрацювання літератури, складання бібліографії, роботи над темою.
Складові дослідницької діяльності:
а) вчіть простежувати зв'язки між предметами, подіями і явищами;
б) намагайтеся формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження;
в) намагайтеся навчати дитину вмінню аналізувати, синтезувати, класифікувати інформацію.
Існує три рівні реалізації дослідницького навчання:
перший — на даному етапі педагог ставить і формулює перед тими, кого навчають, проблему, а вони — її вирішують;
другий — у даному випадку педагог ставить проблему, яку ті, кого навчають, самостійно формулюють і вирішують;
третій — педагог проводить загальну організацію, контроль і вміле керівництво, а ті, кого навчають, усвідомлюють проблему, формулюють і вирішують її.
Структура навчального дослідження:
виділення і постановка проблеми (вибір теми дослідження); висування гіпотез; пошук і пропозиції нових варіантів вирішення; збирання матеріалу; узагальнення отриманих даних; підготовка проекту (повідомлення, доповідь, макет та ін.); захист проекту.
Елементи дослідницької роботи:
актуальність;
об'єкт — те, що пізнається;
предмет — властивості, сторони, відносини реальних об'єктів, розглянутих у певних умовах;
проблема — питання, що стоїть на межі відомого і невідомого;
гіпотеза — конкретизація деякого здогаду або ідеї, з метою її перевірки в експерименті;
задачі;
методика — форма реалізації методу, сукупність прийомів і операцій, а також правила збору, обробки й аналізу інформації;
новизна результатів;
практична значимість.
Правила вибору теми:
Тема повинна бути цікава дитині, повинна захоплювати її.
Тема повинна бути здійсненна, вирішення її повинне принести реальну користь учасникам дослідження.
Тема повинна бути оригінальною, у ній має бути елемент несподіванки, незвичайності.
Тема повинна бути такою, щоб робота могла бути виконана відносно швидко.
Крім того, вибираючи тему, треба враховувати:
можливий рівень рішення (обрана проблема має відповідати віковим особливостям); бажання і можливості (наявність необхідних засобів і матеріалів).
Висування гіпотези.
Гіпотеза — це наукове припущення, що випливає з теорії, яке ще не підтверджене і не спростоване.
Виділяють кілька видів гіпотез:
теоретична, котра необхідна для подолання неузгодженості теоріїй експериментальних результатів; є інструментом удосконалювання теоретичних знань;
емпірична — припущення, предмет експериментальної перевірки;
експериментальна — висувається для вирішення проблеми методом експериментального дослідження.
Так учні 8-9 класів виконують дослідницькі завдання творчого характеру. На цьому етапі учням-кандидатам МАН уже пропонуються теми для рефератівпроблемного характеру (оглядові доповіді).
У 10-11 класах поглиблюються знання з методики дослідження та обробки результатів.Більшість школярів працюють над темою впродовж усього навчального року, а іноді дослідження триває декілька років
Проведення наукових досліджень, як і підготовка учнів до участі в олімпіадах, передбачає індивідуальну роботу з учнями, які не завжди мають достатньо терпіння, щоб працювати в одному напрямі.
Робота з літературою.
Роботу рекомендується почати із встановлення основних понять, що належать до досліджуваної теми, використовуючи словники й енциклопедії.
Складання бібліографії.
Бібліографія складається за допомогою: систематичного каталогу: реферативних журналів (дані анотації на статті з періодичних видань, депонованих робіт); бібліографій відомих робіт у даній галузі дослідження.
Складання бібліографії дозволяє визначити кількість публікацій з теми, що цікавить, тимчасові межі публікацій, найбільше цитованих авторів.
Психологи рекомен¬дуються дотримуватися таких правил:
підійти до роботи творчо;
не стримувати ініціативу дітей;
заохочувати самостійність, уникати прямих інструкцій, учити дітей діяти незалежно;
пам'ятати про головний педагогічний результат — не робити за дитину те, що вона може зробити (або може навчитися робити) самостійно;
не поспішати з винесенням оціночних суджень;
пам'ятати, що краще десять разів похвалити нізащо, ніж один раз нізащо розкритикувати.
Практично всі ці рекомендації опробовані під час роботи в Малій Академії Наук. На протязі багатьох років діти працюють над створенням власних електронних підручників. Вчитель допомагає обрати тему, підбирає літературу, разом з учнями опрацьовуює її, допомагає практично реалізувати наукове дослідження. Як результат кожного року учні виступають на конкурсах захистах і отримують високу оцінку.
_________________________________________________
Кафедра вчителів інформатики, математики, фізики
|
| |
| |
| Наталія | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 11:39 | Повідомлення # 5 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Статус: Оффлайн
| Кафедра вчителів іноземної мови нашого закладу активно залучає учнів до науково-дослідницької діяльності, маючи на меті максимально розкрити пізнавальний та творчий потенціал кожного учня. Вчителі вчать учнів нестандартно мислити, аналізувати події та явища, порівнювати їх, відшукувати аргументи та факти на їх підтвердження. Учні мають змогу поглиблено вивчати іноземну мову не лише за рахунок додаткових годин, а також факультативів та спецкурсів . Учні нашого закладу постійно беруть участь в олімпіадах з іноземної мови різного рівня, а в грудні взяли участь і в інтернет-олімпіаді" Гринвич". Зацікавила учнів і друга Всеукраїнська гра з англійської мови "Пазл", учасниками якої вони стануть 16 лютого 2012 року, яка вимагатиме від них знання англійської мови, літератури та країнознавства, певної ерудиціі, кмітливості, миттєвої реакції та уважності. Рекомендуємо і в подальшому брати участь у роботі наукового товариства, яка сприяє не лише вмотивованому та ефективному вивченню іноземної мови, а також має реальну наукову та прикладну користь.
___________________
Кафедра вчителів англійської мови
Наталія Попович
|
| |
| |
| Музика | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 11:40 | Повідомлення # 6 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Статус: Оффлайн
| У сучасній педагогічній науці останнім часом значна увага приділяється творчій пошуковій діяльності вчителя, спрямованій на впровадження нових педагогічних технологій, на особистісно-орієнтований підхід у навчанні та вихованні, на гуманізацію і демократизацію виховного процесу тощо. Цілком зрозуміло, що сучасний учитель повинен володіти вміннями творчого пошуку, які тісно пов'язані з педагогічним дослідженням. Проблема формування творчої особистості вчителя знаходить своє відображення і в науково-педагогічній літературі.
У своїй роботі педагогу багато доводиться досягати, покладаючись на власний досвід, поєднувати знання з інтуїцією, аналізувати результати проб, виправляючи допущені помилки. Навіть те, що у методичних указівках подані зміст і способи організації діяльності учнів, ще не означає, що вчитель отримав у руки готовий алгоритм педагогічної дії, який гарантує стовідсотковий позитивний ефект.
Справа вчителя – використати рекомендації науки в конкретних, неповторних педагогічних ситуаціях, творчо поєднуючи відомі педагогічні засоби, видозмінюючи ці засоби стосовно до конкретних ситуацій.
Оволодіти методами та прийомами аналізу передового досвіду, а це означає навчитися вести спостереження за діяльністю вчителів та учнів, уміти виділяти головне, узагальнювати, аналізувати корисно кожному педагогу. Іншими словами – треба знати технологію педагогічного дослідження.
Вчитель-дослідник, який вивчає конкретну педагогічну проблему, розробляє оригінальний діагностичний інструментарій для виміру досліджуваних учнівських рис. Він добирає та розробляє завдання розвивального характеру, щоб експериментально підтвердити запропоновану на початку дослідження гіпотезу.
Вміння організувати педагогічне дослідження, а відтак узагальнити й показати результати своєї діяльності, є важливою складовою розвитку творчого потенціалу вчителя-дослідника. Педагоги, що перебувають у творчому пошуку постійно проводять відкриті уроки. На таких уроках демонструються інноваційні технології розвитку мислення школярів, які згодом апробуються іншими вчителями на практиці. Безперечно, щоб закласти підвалини для досягнення такого фахового рівня, потрібна передовсім ґрунтовна цілеспрямована підготовка майбутніх учителів як дослідників ще в умовах їх професійного становлення у вищому навчальному педагогічному закладі. Підготовка вчителя-дослідника – важлива перспективна проблема сучасної педагогічної науки та практики, яка потребує свого розгляду як на рівні його мотиваційної, змістової, так і процесуальної готовності.
Рекомендації: науково-дослідницька робота буде успішно реалізовуватися за таких педагогічних умов: а) формування у вчителів зацікавленого ставлення до організації спільної навчальної діяльності учнів; б) ознайомлення майбутніх учителів зі змістом основних форм спільної навчальної діяльності школярів на уроках ; в) оволодіння майбутніми вчителями способами організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках (комунікативні, інформаційно-дидактичні, креатині тощо); г) оволодіння майбутніми вчителями методами поетапної організації спільної навчальної діяльності школярів на уроках ; д) стимулювання творчої активності майбутнього вчителя у ході підготовки до організації спільної навчальної діяльності учнів.
Кафедра вчителів художньо-естетичного циклу, трудового навчання, фізичної культури.
|
| |
| |
| kurganska | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 12:07 | Повідомлення # 7 |
 Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Статус: Оффлайн
| ^_^ кафедра вчителів суспільних дисциплін
Алгоритм діяльності вчителя в процесі підготовки учнівської наукової роботи:
1Робота з бібліотечним каталогом з даноі теми:
а.формування навичок пошуку інформації;
б.знайомство з видами наукових робіт, монографіями, статтями.
2.Вибір теми:
а. створення учнем власного каталогу, джерел інформації за темою.
3.розробка плану досліджень:
а. визначення кола питань , які необхідно висвітлити у науковій роботі;
б. створення списку досліджень які необхідно провести;
в. визначення кола організацій, підприємств, які можуть надати інформацію за темою роботи;
г.визначення термінів проведення даного дослідження.
3.Проведення досліджень:
а.збір інформації за планом;
4.аналіз даних:
а.аналіз зібраної інформації;
б.Визначення питань, які необхідно вивчити додатково;
в. формулювання проблемних питань роботи.
г. розробка кінцевого плану тексту наукової роботи.
5. Написання чернетки роботи, перевірка роботи друк роботи.
6.підготвка виступу учня на конкурсі- захисті .
7.Захист роботи на шкільному конкурсі-захисті наукових робіт.
8.Презентація науково- дослідницької роботи на міському конкурсі- захисті.
Однією з освітніх технологій є дослідницька технологія. Мета застосування її в навчанні -набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності;об.єднати розвиток їх інтепектуальних здібностей. дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну , компетентну , творчу осбистість , Для досягнення цієї мети потрібно сформувати стійкий інтерес учнів до пізнання світу і дослідницької діяльності, забезпечити високий рівень їх дослідницьких умінь і навичок, знання дослідницьких процедур і методик, розуміння ціннісної ролі досліджень в удосконаленні знань людства
Узагальнена модель навчання дослідження:
- зіткнення з проблемою;
-збирання даних - "верифікація";
- збирання даних експерименту;
- побудова пояснення;
-аналіз ходу дослідження;
- висновки.
Діяльність вчителя в процесі дослідницької роботи:
- організовує діяльність учнів, спрямовану на розв.єєязання грамотно побудованої системи логічних завдань, аби вони оволоділи досвідом пошукової творчої діяльності.
- спрямовує учнів на осмислення проблеми в цілому.
- використовує наочність як засіб залучення учнів до самостійних досліджень.
-створює для учнів практичні можливості ознайомитися з логікою і прийомами використання дослідницького методу в пізнавальній діяльності.
- керує конструкторсько - раціоналізаторською роботою учнів.
- допомагає в організації самостійної пошукової діяльності учнів.
|
| |
| |
| cherepaha | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 12:29 | Повідомлення # 8 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Статус: Оффлайн
| ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
Головна мета самоосвітньої дослідницької діяльності – саморозвиток здібностей, самореалізація особистості. Отже, потрібно створити умови для саме такого навчання, в якому дослідницька діяльність не сприймалась би як додаткове навантаження на учня, а була б органічною частиною навчального процесу.Досягнення цієї мети можливе шляхом організації самостійної дослідницької діяльності учнів на уроках та в позаурочний час. Шляхом планомірної, продуманої керованої роботи по формуванню всіх “само” , що дозволить підготувати учнів до перетворення знань в інструмент творчого освоєння та розуміння світу.
Організація дослідницької діяльності учнів проходить наступні етапи:Мотиваційна сфера – де формуються інтереси, мотиви, потреби; Оперативно – технічна сфера – де відбувається розвиток знань і умінь, необхідних для самоосвітньої дослідницької діяльності. На цьому етапі потрібно знайти шляхи розв’язання проблеми, наприклад, обрати шлях дослідження, форми роботи, методи і прийоми. Це етап безпосередньої роботи над формуванням самоосвітніх навичок учнів.Рефлексивна сфера – етап самооцінки, самоврядування,самоаналізу, етап контролю, перевірки:
Реалізація всіх цих етапів забезпечується відповідними педагогічними умовами:
наявність організаційно-педагогічної моделі формування дослідницьких умінь з дисциплін природничо-математичного циклу;оптимізація навчального процесу шляхом упровадження модульно-рейтингової технології; використання дослідницьких завдань технологічного, економічного, екологічного, агрохімічного змісту, що відображає специфіку підготовки профілю; керованість самостійною роботою учнів Це дійсно складно, тому ми й говоримо про те, що в школах повинні бути створені умови, за яких учень набував би самоосвітніх дослідницьких умінь.
Мотивація та цілепокладання – є основою організації самоосвітньої дослідницької діяльності учнів. Для досягнення мети дослідницького навчання у учнів необхідно сформувати стійкий інтерес до пізнавальної діяльності, забезпечити високий рівень їхніх дослідницьких умінь і навичок, знання дослідницьких
процедур і методик, розуміння ціннісної ролі досліджень в удосконаленні знань.
Другою, обов’язковою умовою організації самоосвітньої дослідницької діяльності є діагностика потенційних можливостей учнів. Діагностуючи рівень учнів, вчитель має змогу розвивати розумові здібності дітей, виявити рівень розвитку загальнонавчальних умінь та навичок, добирати завдання для їхньої корекції. .
Навчально-пізнавальні уміння – третя необхідна складова самоосвітньої діяльності. З метою підвищення дієвості в навичках самоосвітньої дослідницької діяльності в навчальному процесі доцільно використовувати різноманітні прийоми формування навчальної праці:використання пам'яток, таблиць, схем, діаграм; організація самостійної роботи з літературою;самостійної підготовки до лабораторних, практичних та експериментальних робіт;використання системи само- та взаємоперевірки знань наукові звіти (виступи, доповіді, статті, реферати); захист науково-дослідницьких робіт та інші.
Робота над розвитком дослідницьких навичок потребує особливого інструментарію, за допомогою якого ми маємо змогу здійснювати цей процес регулярно, цілеспрямовано, системно. Розробка інструментарію самоосвітньої дослідницької діяльності – один із найголовніших етапів роботи вчителя. Використовуючи різні форми та методи формування навичок дослідницької діяльності, учитель повинен сприяти становленню у учнів творчого стилю діяльності, спонукаючи вияву творчих рис: активності, організованості, швидкості, гнучкості, оригінальності, проникливості, об'єктивності, ретельності. Учня ж же під час такого навчання можна ототожнити із вченим, який власними зусиллями, долаючи різні труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і видобуває нові знання (Дж. Дьюі, Г. Ващенко).
Пам’ятайте!
1.Початковою ланкою самоосвітньої діяльності є цілепокладання.
2.Без планування та організації – не можлива жодна діяльність.
3.Етап безпосередньої роботи над формуваннями самоосвітніх навичок.
Результатом організації самоосвітньої діяльності повинна стати особистість – Самостійна, Активна, Освічена, Вольова,Індивідуальність, здатна до Мотивації,Організованост,і Творчості,Самопізнання та (Само)аналізу.
Особистість, здатна до САМООСВІТИ !
|
| |
| |
| Ninka | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 12:30 | Повідомлення # 9 |
 Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Статус: Оффлайн
| ~Кафедра вчителів української мови та літератури~
Однією з головних вимог до змісту формування дослідницьких умінь учнів є комплексний підхід до навчання, оскільки навчання буде найбільш ефективним у тому випадку, якщо буде вестися комплексно, пронизувати різні теми.
Робота з формування дослідницьких умінь умовно може бути розділена на чотири взаємопов’язаних напрями: включення елементів дослідження в лекції під час вивчення нового матеріалу; включення елементів дослідження під час виконання тренувальних вправ; включення елементів дослідження під час виконання домашніх завдань; включення елементів дослідження на позакласних заняттях (реферати, заняття в наукових гуртках, виконання колективних наукових проектів).
Наше завдання полягає в тому, щоб розробити систему граматичних вправ, що відповідає вимогам дослідницького навчання й сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови. При цьому ми враховували, що дослідницькі вміння є системним утворенням, в якому можна виділити такі визначальні складові: взаємозв’язок конвергентного й дивергентного мислення як здатності індивіда до аналітико-синтетичної діяльності, зокрема операцій класифікації та узагальнення, а також те, що формування названих умінь буде значно ефективнішим в умовах діяльнісного підходу до змісту і методів вивчення української мови, врахування індивідуального інтересу учнів до дослідницької діяльності та володіння практичними навичками.
Основними компонентами розробленої системи є:
1. Виконання завдань, які вирішуються за допомогою методу спостереження та прийомів мислительної діяльності (аналізу, синтезу, зіставлення, виділення головного, знаходження і пояснення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення та систематизаці, класифікації).
2. Виконання завдань на застосування гіпотези (висунення та доказ).
3. Виконання завдань на проведення лінгвістичного експерименту.
4. Виконання навчально-дослідницьких завдань та створення колективних дослідницьких проектів.
Одним з перших кроків учителя-керівника є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на саму роботу. Ні для кого не є секретом, що навіть найцікавіша тема, зумовлена потребами часу або нав’язана учневі вчителем, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним, визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника та бажання внести щось нове в її розкриття.
В організації пошуково-дослідної роботи учнів слід дотримуватися кількох принципів:
• дослідницька діяльність учнів наближена до наукової діяльності, дуже часто є її початком і, як правило, має продовження в подальшій науковій діяльності;
• зміст дослідження обов’язково має поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та проблемами сьогодення;
• науково-дослідницька діяльність – обов’язково керований процес;
• наукове дослідження –неперервний процес, його не можна виконати за декілька днів.
Учитель-наставник:
• навчає методики дослідження;
• консультує учня в процесі роботи;
• визначає методику, шляхи розв’язання поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини;
• оцінює здобуті результати.[b]
|
| |
| |
| liliya | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 12:31 | Повідомлення # 10 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Статус: Оффлайн
| Для подальшого ознайомлення із теоретичними аспектами науково-дослідницької діяльності пропоную бібліографічний список джерел з даної теми, наявних у шкільній бібліотеці:
1. Кожем'яка, О. Педагогічне керівництво науково-дослідницькою діяльністю учнів [Текст] / О. Кожем'яка // Управління школою. - 2003. - № 28. - С. 27-28.
2. Кловак, Г. Педагогічне керівництво колективною дослідницькою діяльністю вчителів у творчій спадщині В.О. Сухомлинського [Текст] / Г. Кловак // Початкова школа. - 2003. - № 10. - С. 5-8.
3. Краснощок, І. Науково-дослідна діяльність як фактор формування соціальної самореалізації майбутнього вчителя [Текст] / І. Краснощок // Рідна школа. - 2002. - № 6. - С. 15-18. - Бібліогр.: 3 назв.
4. http://studentam.net.ua/content/view/7843/97/
Дослідницька діяльність як важлива складова роботи вчителя сучасної школи
Бібліотекар
|
| |
| |
| Наталія | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 12:33 | Повідомлення # 11 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Статус: Оффлайн
| КАФЕДРА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВИ
Розв'язання проблеми організації дослідницької діяльності старшокласників у процесі навчання неможливе без психологічного підґрунтя засвоєння знань і формування навичок, їхнього розвитку, основні принципи якого передбачає сучасна дидактика, яка постійно розвивається.
У традиційній дидактиці процес навчання подається як формування знань, умінь і навичок учнів. Пояснюється це тим, що зазначені якості легко піддаються контролю зовнішньо вираженими атрибутами навчання — тестами, контрольними роботами, усними відповідями[24]. Однак більш адекватним уявленням про освітній процес, на нашу думку, слід вважати інтерпретацію його як процесу засвоєння учнями різних видів діяльності. Діяльність — більш широке поняття, оскільки крім знань, умінь і навичок припускає мотиваційний, оцінний та інші аспекти навчання.
Діяльність передбачає окремі дії. Процес діяльності починається із постановки мети, далі йде конкретизація завдань, вироблення плану, схем дій, які слід виконати, після чого учень переходить до предметних дій, використовує певні засоби і прийоми, виконує необхідні процедури, порівнює хід і проміжні результати з поставленою метою, вносить корективи у свою подальшу діяльність.
Цей підхід — від діяльності учня з освоєння реальності до внутрішніх особистісних перетворень і від них до засвоєння культурно-історичних досягнень — є ядром освітнього процесу особистісно зорієнтованого типу, органічною складовою якого, на нашу думку, має стати дослідницька діяльність учнів.
Дослідницька діяльність — особливий вид діяльності, що породжується у результаті функціонування механізму пошукової активності і будується на основі її дослідницької поведінки. Але якщо пошукова активність припускає лише пошук в умовах невизначеної ситуації, то дослідницька діяльність містить у собі й аналіз одержуваних результатів (у цьому випадку ми маємо на увазі акт аналітичного мислення: аналіз, синтез, класифікація й ін.), і оцінку розвитку ситуації, і прогнозування (побудова гіпотез) відповідно до подальшого її еволюціонування, а також моделювання своїх майбутніх передбачуваних дій. Надалі все це, будучи перевіреним на практиці, виводить пошукову активність на новий рівень, і знову вся схематично описана послідовність повторюється. Більш наочно це представлено на схемі:
Пошукова активність > оцінка > аналіз > програмування розвитку ситуації > дія пошукова активність.
Науковець-початківець зобовязаний ознайомитись зі створенням каталогу з даної теми, підбірки статей, резензії, різноманітних думок з тої чи іншої проблеми; необхідно створити план, подумати і використати у своїй практичній діяльності різноманітних методів і прийомів з метою дослідження теми з різних точок зору. Лише згодом приступати до написання наукової роботи.
Наталія Попович
|
| |
| |
| zastupnyk | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 12:36 | Повідомлення # 12 |
 Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Статус: Оффлайн
| Перед учителем стоїть важливе завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його самореалізації у навчально-виховному процесі школи.
Шляхів розв'язання цього завдання є чимало, на сьогоднішній педагогічній раді ми зупинимось на одному з них – науково-дослідницькій діяльності. Тому необхідно розглянути умови для здійснення цього виду діяльності на якісному, ефективному рівні.
Жага відкриттів, прагнення проникнення у таємниці буття народжується ще за довго до навчання в школі. І першими хто здатний побачити такі нахили дитини є її батьки. Від родинного виховання заленжить майбутня наукова діяльність дитини. Завдання батьків, сім'ї – своєчасно побачити здібності дитини, завдання школи – підтримати дитину та розвинути її здібності, підготувати грунт для їх реалізації.
Отже першою умовою в організації науково-дослідницької діяльності є тісна співпраця школи, родини, учня.
Ідея введення дослідницького начала в навчальний процес належить М. Новікову (1744 -1818рр.) Засновником принципу активного навчання був Д. Дьюі, який розробив концепцію «повного акту мислення», сутність якого в тому, що учні мають відчути конкретні утруднення, визначити проблему, сформувати гіпотезу її подолання, одержати розв'язок проблеми чи її частини, перевірити гіпотезу шляхом спостереження чи експеременту. Основою його концепції, є власна пізнавальна діяльність учня, в якій ми розпізнаємо структуру навчальної діяльності.
Навчально-дослідницька діяльність це вища форма навчальної діяльності, самостійна робота учнів, яка, насамперед, добровільна за вибором та внутрішньомотивована.
Отже другою умовою належної науокво-дослідницької діяльності є формування внутрішньої мотивації в її необхідності. Шляхом формування якої є:
- стимулювання зацікавленості, творчого інтересу;
- використання цікавих аналогій;
- створення ситуацій емоційного переживання;
- використання розвиваючих ігор;
- використання методу відкриття;
- створення ситуацій з можливістю вибору;
- використання запитань, що стимулюють процеси мислення вищого рівня;
- підвищення стимулюючого впливу змісту навчального матеріал.
У діяльнісному визначенні самостійна науково-дослідницька робота це робота яка організована самим учнем в силу його внутрішніх пізнавальних інтересів, як аконтролюється ним у процесі і за результатом діяльності на основі позашкільного опосередкованого управління з боку вчителя. Зрозуміло, що такий вид діяяльності може опанувати далеко не кожний учень, а лише ті, що визначаються насамперед підвищенним рівнем розумового розвитку.
Тому третьою умовою можна зазначити систему діагностування творчого потенціалу школярів.
Психологом школи створюється банк даних «Творча обдарованість» в якому зазаначаються нахили та уподобання кожної дитини закладу. Для дітей вищого рівня розвитку складається вектор успіху. Проводячи статистичний порівняльний аналіз результатів психодіагностики когнітивної сфери ми простежуємо, що на період з 1999 року значно знизився відсоток дітей школи гімназії з низьким рівнем когнітивної сфери з 11 % в 1999-2000н.р. до 7% в 2009 -2010 н.р. Проте останніми роками зменшилась і кількість учнів з високим рівнем розвитку з 9% в 2005-2006 н.р. до 2% в 2010 -2011 н.р. Тому пошук, розвиток і підтримка такої молоді відбувається за трьома напрямками. Перший – перевірка творчих та інтелектуальних здібностей через конкурси, фестивалі, виставки, олімпіади, турніри,. Повсякчасне проведення цих форм масової роботи за участю юних науковців, їх наукових керівників, Важливу роль у пошуку юних талантів відіграє залучення учнів до діяльності в системі МАН України. За роки існування ШНТ «Імпульс» простежується наступна динаміка, що є результатом та наслідком кропіткої праці вчителів школи.
___________________
Заступники директора
Повідомлення відредагував zastupnyk - Вівторок, 27.12.2011, 12:36 |
| |
| |
| kate | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 12:53 | Повідомлення # 13 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Статус: Оффлайн
| Значну роль у діяльності організаційних структур гімназії та ліцею відіграють предметні кафедри. Освоєння нововведень, дослідницька, експериментальна і координаційна роботи завдають труднощів у діяльності методичних об'єднань. Кафедра ж покликана розв’язувати ці проблеми, об’єднуючи зусилля вчителів і наукових співробітників. Важливими компонентами діяльності кафедр, крім паритетного освоєння наукових і практичних інновацій, є обов'язкова науково-дослідна діяльність її членів, що допускає експериментальну діяльність, розробку, обговорення й експертизу нових технологій навчання, виховання і розвитку, а також діяльність щодо здійснення консультативних, прогнозуючих, моніторингових, експертних і атестаційних функцій. Керує кафедрою завідувач, що володіє певними управлінськими повноваженнями: здійснює планування та організацію її роботи, керівництво і контроль за діяльністю викладачів, має право підпису документів, розроблених кафедрою, тобто право прийняття одноосібних чи колегіальних управлінських рішень у межах своєї компетенції. На третьому - учнівському рівні в освітніх установах нового типу створюються органи учнівського самоуправління (учнівські та батьківські ради), діє розширена мережа факультативів, консультаційних центрів, студій, клубів, гуртків з організації науково-дослідної діяльності учнів. Такі організаційні структури різноманітних навчальних закладів мають значний рівень варіативності.
Центр виховної роботи
|
| |
| |
| kalinska | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 13:44 | Повідомлення # 14 |
 Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Статус: Оффлайн
| Формування дослідницьких компетентностей учнів у науково-дослідницькій роботі з іноземної мови
Вивчення іноземної мови створює можливості для формування дослідницьких компетентностей учнів. На нашу думку, поняття "дослідницькі компетентності" охоплює не лише відповідні знання та елементарні дослідницькі уміння, але й мотиваційний та поведінковий компоненти – внутрішню потребу учня у дослідницькій діяльності.
Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі урочної роботи за умови використання учителем різних видів дослідницьких завдань, проведення науково-дослідницьких конференцій. Для досягнення успішного результату саме на уроках повинна розвинутися зацікавленість учнів як навчальним предметом, так і дослідницькою діяльністю.
Проте досягти високого рівня дослідницьких компетентностей учень зможе лише за умови активної позакласної роботи з предмету. Основні традиційні напрями такої роботи – факультативні курси, підготовка до предметних олімпіад та безпосередньо науково-дослідницька робота учнів під керівництвом учителя чи викладачів ВНЗ у МАН.
Під час організації науково-дослідницької діяльності вчителю слід :
1. розвивати пізнавальний інтерес;
2. підтримувати позитивно-емоційну обстановку в ході навчально-дослідницької діяльності учня;
3. запроваджувати такі методи і прийоми навчання: ситуація відкриття, самостійний вибір форм діяльності, проблемні питання й ситуації;
4. скласти алгоритм дослідження;
5. вибрати робочі матеріали;
6. визначити мікротему.
Самореалізація творчої особистості:
- робота у мережі Інтернет;
- робота консультаційного центру;
- змістовна позакласна робота;
- творчі звіти;
- науково-практичні конференції;
- інтернет-олімпіади;
- співпраця з науковцями.
_____________________
Кафедра іноземних мов
|
| |
| |
| dyrektor | Дата: Четвер, 29.12.2011, 20:42 | Повідомлення # 15 |
 Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 20
Статус: Оффлайн
| Дякую всім за участь в педраді !!!!!!Але я б хотіла більше бачити конкретних пропозицій щодо удосконалення роботи з даного питання,які можна було б включити в рішення педагогічноі ради!!!! Додано (29.12.2011, 20:42)
---------------------------------------------
З новим роком всі вітаю,щастя й радості бажаю!!!!!Щасливого всім Нового 2012 року!!!!
|
| |
| |
