Персональный сайт Шепетівського НВК - гімназія - Вимога - один із методів сімейного виховання
Вівторок, 25.07.2017, 22:35
Вітаю Вас Гость |

Шепетівська школа-гімназія

Меню сайту
Пошук
Наша кнопка
Ми будемо вам вдячні, якщо ви розмістите нашу кнопку у себе на сайті. Якщо ви хочете обмінятися з нами банерами, пишіть в гостьову книгу:

Офіційний сайт Шепетівського НВК-гімназія


Наше опитування
Де Ви відпочиваєте влітку?
Всього відповідей: 287
Статистика
OnLine
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Користувачі OnLine:
Нас відвідали:

Вимога - один із методів сімейного виховання

               Сімейне виховання не можна уявити без висунення до дітей певних вимог як методу виховання.
       Вимогливість до дитини має починатися з вимогливості батьків до самих себе, в іншому випадку можна одержати протилежний запланованому результат. Того, чого дорослі не хочуть бачити в дитині, вони мають позбутися у власному характері, поведінці, життєвій спрямованості. На важливість прикладу батьків у вихованні дітей акцентував увагу А. Макаренко, який, звертаючись до батьків, говорив: "Ваша власна поведінка – найголовніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, або навчаєте її, або наказуєте її. Ви виховуєте її у кожний момент вашого життя, навіть тоді, коли вас нема вдома. Як ви одягаєтесь, як ви розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви спілкуєтесь з друзями і з ворогами, як ви смієтеся, читаєте газету – все це має для дитини велике значення”.
       Саме систематичність і послідовність, а не ситуативна епізодичність характерні для правильної вимогливості. Якщо батьки тільки епізодично цікавляться шкільними або іншими справами дитини, якщо вимоги виконати те чи інше завдання звучать від випадку до випадку, якщо у дорослих не вистачає терпіння дочекатись виконання дитиною вимоги – це не є вимогливість у виховному розумінні цього слова. І ще одне – вимогливість не повинна обмежуватись тільки колом сім`ї чи певними ситуаціями (у сім`ї можна робити одне, а на людях - інше).
       Вимогливість має поєднуватись з повагою до особистості дитини, грунтуватися на розумному й гармонійному поєднанні різноманітних виховних методів (заохочення й покарання, довіра і контроль, показ, вправляння, підтримка та ін.). 
       У кожної сім`ї батьки по-різному домагаються виконання своїх вимог, застосовують різні стилі вимогливості. Найяскравіше це виявляється у відтінках мови.
       Суворий тон пред`явлення вимог дитина починає розуміти (вірніше, відчувати) вже у трьох-чотирьохмісячному віці. Цей тон характеризується небагатослівністю, стислістю, але водночас переконливістю фраз. Темп мови при цьому, зазвичай, має бути уповільненим, із відповідним інтонаційним забарвленням. Відмінною особливістю суворого тону є доброзичливість. Злість, ворожнеча стосовно дитини не повинні мати місця. Деякі батьки вбачають суворість тону в крикливості. Однак крикливість знижує суворість, наближається до істеричності.
       Саме істеричному тону спілкування характерна невитриманість, крикливість, нелогічність і непослідовність вираження. Якщо такий стиль спілкування стає системою, різко знижується авторитет батьків, а істерія, як властивість психіки, поступово стає властивістю характеру у самої дитини.
       Досить поширеним у сім`ях є байдужий тон пред`явлення вимог. Для нього характерна відсутність будь-якої емрційності. Одні й ті самі вимоги повторюються по кілька разів, але через стиль висловлювання (розповідність, беземоійність) дитина на них просто не реагує.Тривала відсутність реакції дитини на подібні "веління” врешті-решт призводить до вибуху, пов`язаного із "подоланням межі” терплячості батьків, і тон вимог, як правило, переростає в істеричний.
       У практиці сімейного виховання доволі часто зустрічається прохальний тон, для якого характерна невпевненість у тому, що висловлена вимога буде виконана. Зрозуміло, що саме по собі прохання до дитини не може розглядатись як негативне явище. Як елемент спілкування, прохання може сприяти висловленню довіри, щирості, відвертості та взаємної поваги. Проте неприпустимо, щоб прохальний тон у спілкуванні батьків і дітей перетворювався на систему і єдиний спосіб пред`явлення вимог. Адже у майбутньому, дорослому житті, людину будуть не тільки просити, від неї будуть і вимагати. А до цього дитину треба готувати.
       Як єдиний спосіб пред`явлення вимог, кожний з названих стилів не може вважатися повноцінним. Але треба підкреслити, що істеричний тон має бути зведений до мінімуму і ні в якому разі не треба допускати узвичаєння застосування байдужого тону. Пам`ятайте, що будь-яка батьківська вимога обов`язково наштовхується на пртидію дитини, на зустрічну вимогу відмінити її. Виникає своєрідна боротьба вимог. Якщо вимоги дитини пересилюють або у батьків не вистачає терплячості у категоричній формі досягти своєї мети, суворий тон переходить в істеричний або прохальний.

Особистий кабінет
25.07.2017





Mи раді вас бачити. Будь ласка, зареєструйтесь або авторизуйтесь!


Наші координати

30400, Хмельницька область м.Шепетівка
вул.Героїв Небесної Сотні, 56
телефон/факс: (03840)5-21-38
E-mail: school-5@i.ua

Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Архів
Педагогічна преса
освітній портал Педагогічна преса

Яндекс.Метрика


Шепетівський НВК№2 - гімназія © 2017