[ Оновлені теми · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Форум » Форум для вчителів » Учительська » Інтернет педрада 31.10.2014 року (Вироблення рекомендацій)
Інтернет педрада 31.10.2014 року
Play_BoyДата: Вівторок, 28.10.2014, 14:56 | Повідомлення # 1
Сержант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 26
Репутація: 50
Статус: Оффлайн
Шановні педагоги! Адміністрація сайту і школи чекає на Ваші рекомендації щодо питань порядку денного.
 
dyrektorДата: Середа, 29.10.2014, 13:15 | Повідомлення # 2
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 20
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
1. Аналізуючи хід виконання рішень педагогічної ради №3 від 31.12.2013 року можу доповісти, що з метою підвищення ефективності використання
ІКТ навчально-виховному процесі в закладі.
1.1. В закладі апробовується проведення вебінарів з питань науково-методичної роботи.
1.2. Впродовж 2013-2014 навчального року було проведено вернісаж творчості з викорситанням ІКТ.
1.3. Підвищився рівень використання ІКТ в роботі ЦСПС закладу.
1.4. З ІІ семестру 2013-2014 навчального року активізовано використання комп'ютерів для організації поточного, підсумкового контролю знань, умінь і навичок учнів (тустування).
1.5. Класні керівники 1-11 класів в повній мірі використовують ІКТ в позаурочній та позакласній діяльності.
1.6. Кафедра вчителів іноземної мови (координатор Чілій В.А.) використовує програму Publisher для створення наочних матеріалів.
1.7. В повній мірі заступниками директора О.Г. Риндич та О.М. Герасименко використовують комп'ютерні технології для формування і розвитку творчих здібностей учнів.
1.8. Розпочато створення персональних сайтів та блогів вчителів.
1.9. В 2013-2014 навчальному році продовжено проведення інтегрованих уроків з використанням ІКТ.
1.10. Вчителів музики, хореографії на уроках використовують комп'ютери, флешки.
1.11. Підвищилася ефективність використання ІКТ в виховній роботі.
1.12. У березні 2014 року заступник директора з виховної роботи Кукліновська К.М. провела майстер-клас для класних керівників "ІКТ і класний керівник".
1.13. На базі бібліотеки (зав. Андрійчук Н.А.) створено банк даних електронних посібників для роботи з обдарованими учнями.
1.14. ЦСПС закладу (психолог Мойсеєнко Н.О., соціальний педагог Кравчук О.В.) розробили рекомендації учням щодо попередження зловживання комп'ютера в навчальній та позакласній роботі.
Таким чином, випливає, що всі пункти рішення педагогічної ради №3 від 30.12.2013 року виконані, пропоную рішення педагогічної ради №3 від 30.12.2013 року з контролю знати, роботу з даного питання продовжити.

2. Ще древні мудреці казали: "Побачити і зрозуміти проблему - наполовину вирішити її, якщо ж не бачиш проблему. це означає. що вона в тобі самому".
Проблема сьогоднішньої школи - зниження свідомого (позитивного) ставлення учнів до навчання. Проблема очевидна і слід нам сьогодні знайти шляхи її вирішення.
Пріорітетними якостями випускника на сьогоднішній день є компетентність, комінікабельність, психологічна стійкість. І цього повинна вчити сучасна школа. Освічена людина в сучасному суспільстві не тільки і не скільки людина, що володіє знаннями, а яка вміє здобувати знання і при потребі застосовувати їх у будь-якій ситуації. Тому одним із перспективних напрямків реформування освіти є впровадження компетентно-спрямованого підходу.
З цією метою введено новий стандарт початкової загальної освіти, а з 01.09.2013 року поступово вводиться новий стандарт повної загальної середньої освіти.
Всім відомо, що дитина приходить до школи з великим бажанням вчитися. Їм цікаво слухати вчителя, виконувати завдання. Проте з часом у декого прагнення навчатися згасає або й зовсім зникає. Учні початкової школи всі виконуюють завдання вчителя на уроках, учні, які нічого не роблять на уроках, з'являються десь наприкінці 5-6 класу. Тоді ми з жалем кажемо: "не хоче вчитися", "міг би чудово вчитися, а бажання немає". У цьому випадку ми зустрічаємося з втратою інтересу до навчання. % тих, хто б'є байдики на уроках складає: у 6 кл. - 10%, 7 кл. - 20%, 8 кл. - 30%, в 9 та 10 кл. їх кількість дещо зменшується - діти знову беруться за розум, у них піднімається рівень свідомого відношення до навчання.
Ушинський писав, що вчення, позбавлене всякого інтересу і взяте тільки силою примусу, хоча воно черпане з кращого джерела - з любові до вихователя, вбиває в навчанні охоту вчитися, без якої він далеко не піде.

Додано (29.10.2014, 13:13)
---------------------------------------------
Класичнапедагогіка минулого стверджувала:«Смертельний гріх учителя – бути нудним». Який же він, цікавий урок? Для учнів урок цікавий, якщо він не нудний, якщо він швидко закінчується.
   Для цього вчитель має необмеженіможливості обирати технології, методи та прийоми, адаптовані до особливостей класу. Це використання
комп’ютера, магнітофона, телевізора.
   Відвідані уроки показали, що 80%педагогів школи йдуть в ногу з часом. ІКТ на уроках використовують вчителі української мови Гук Л.Є., Пипич
Н.В., Риндич О.Г., вчителі світової літератури Бернадіна В.Ю., Кукліновська К.М., біології Гудкова Н.П., Герасименко О.М., хімії Корнієнко А.Е., історії
 Курганська Л.В., Карнаух М.В., англійської мови Чілій В.А., Білан Н.А., математики Мойсеєнко С.О., інформатики Дячук М.В.
   Вміють проводити педагоги нашої школинестандартні уроки. Ефективними такі уроки є у вчителів початкових класів Білої Н.Ф., Каменєвої Л.П., Марчук Н.В., Іщук Н.О., Погорєлової Л.П., Броль Н.О., Юріної О.А., вчителя української мови Касянчук В.І., Гук Л.Є., вчителя історії Курганської
Л.В., вчителів географії  Стойко О.А., Христіної О.П.
   Цікавими є і форми роботи на робочихуроках: навчальні дослідження і експерименти на уроках математики у Молявчик Ю.Й. в 8б класі, у Мойсеєнко
С.О. в 10б класі; творчі моделювання та конструювання речень в 5б класі у вчителя Касянчук В.І., віртуальні екскурсії на уроках української літератури у Коваль А.І., Пипич Н.В., Гук Л.Є., віртуальні експерименти та досліди на уроках хімії та фізики у вчителів Корнієнко А.Е., Омелянчука С.В.
   Аналіз навченості учнів одного класусвідчить, що з різних предметів він різний. Моніторинг якості навчальних досягнень учнів в 2013-2014 навчальному році показав, що в учнів 9-А класу (класний керівник Бородій О.П.) середній бал навченості з предметів становить:
українська мова та література – 8 балів (вчительПипич Н.В.)
математика - 9 балів (вчитель Молявчик Ю.Й.)
історія - 10 балів (вчитель Курганська Л.В.)
географія - 10 балів (вчитель СтойкоО.А.)
іноземна мова (німецька) - 10 балів (вчительЛебідьТ.В.)
іноземна мова (англійська)- 8 балів (вчитель БіланН.А.)

8-А клас (класний керівник Корнієнко А.Е.)
українська мова та література- 9 балів (вчительКоваль А.І.)
математика - 7 балів (вчитель Бородій О.П.)
історія – 9 балів (вчитель Курганська Л.В.)
географія – 9 балів (вчитель Христіна О.П.)
іноземна мова – 9 балів (вчитель Білан Н.А.)
Іноземна мова – 9 балів (вчитель Корженівська Л.В.)
хімія -7 балів (вчитель Корнієнко А.Е.)
найвищі показними видно.

Додано (29.10.2014, 13:15)
---------------------------------------------
Виникаєпитання «Чому так, а не інакше?» Чому в одноговчителя РН-80%, а в іншого 40% або 20%? Адже генетичний потенціал, темперамент учня, умови виховання в сім’ї однакові – це один і той же клас.
   Виявляється, зовсім не другоряднезначення мають професійно-фахові знання учителя, володіння методикою викладаннясвого предмету, врахування вікових та психологічних особливостейучнів, техніка педагогічної діяльності вчителя, вмінняздійснювати  педагогічну підтримку учня –
все це і впливає на свідоме ставлення учня до навчання.
   Це прекрасно видно на прикладідіяльності вчителів Гудкової Н.П., вчителя біології, яка щорічно готує переможцівобласних, Всеукраїнських олімпіад; Пипич Н.В., Гук Л.Є., вчителів українськоїмови, учні яких щороку показують ґрунтовні знання з предмету. Це і Корнієнко А.Е.,Курганська Л.В., Карнаух М.В., Кравчук О.В., які мають здобутки своїх вихованців у різних конкурсах. На значущості педагогічної майстерності вчителя в формуванні
свідомогоставлення до навчання наголошували видатні педагоги Ш.Амонашвілі, А.Макаренко, який писав «…для мене, як і для інших педагогів «мають стативирішальними такі «дрібниці»: як стояти, як сидіти, як підвестися зістільця, з-за столу, як підвищити голос, усміхнутися, як подивитися».
   Негативно впливає на успішність дисципліна на уроці. Часто діти ведуть себе зухвало, агресивно, вони   нікого і нічого небояться. Але чи на всіх уроках? Звичайно, ні? Від чого це залежить? Знову ж відвчителя… процес не стихійний, а сформований на підставі певних причині дій: різні вимоги
з боку вчителів, недотримання Статуту школи,одноманітність дій вчителя, ігнорування інтересів учнів, використанняоднотипних  репродуктивних
методів навчання з уроку в урок. Проблема дисципліни – спільна діяльність вчителя й учня. Головний засіб дисциплінування - любов до дитини.
   Розглядаючи проблему свідомогоставлення учнів до навчання, пропоную всім  педагогам школи акумулювати зусилля та пошук шляхів і способів, які
спонукатимуть дітей донавчання  без примусу і викликають бажання вчитися, здобувати якіснізнання.
   Наше завдання – сформувати в кожноїдитини позитивну мотивацію до навчання, дати учням можливість відчути радість праці, щастяуспіху у навчанні, бо успіх у навчанні породжує енергію боротьби зтруднощами, бажання вчитися, а свідоме ставлення до навчальноїдіяльності  випливає з
вихованих мотивів.
   Коли ж ми сформуємо в учнів свідоместавлення до навчання – рівень успішності учнів нашої школи значно зросте!
   Шляхів досягнення мети, вирішення проблеми багато…. А які бачите ви? Чекаю ваших пропозицій! Поділіться своїм досвідом!

Повідомлення відредагував dyrektor - Середа, 29.10.2014, 13:11
 
geraДата: Середа, 29.10.2014, 13:23 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Формуваннясвідомого ставлення до навчання
    На все те, що дитина сприймає з навколишнього середовища, вона негайно, або з часом відповідає різними діями. Ці дії можуть бути різними за характером – імпульсивними або мимовільними, що виникають як безпосередня відповідь на отримане подразнення з навколишнього середовища, або ж затриманими, продуманими, довільними. Які показують розуміння дитиною того, що відбувається, і певне ставлення до того, що сталося. В останньому випадку дитина проявляє свідоме ставлення до дійсності. Її діями керує свідомість.
    Свідомість – один із найскладніших психічних процесів, який визначає ставлення людини до оточуючого світу. Свідомість тісно пов’язана з мовою. Підсвідомість – це процеси аналізу інформації і формування поведінкових реакцій, які не досягають рівня свідомості.
     Існує дуже багато підходів до формування свідомого ставлення до навчання. Розглянемо деякі із них:
  1. Інтегроване навчання. Воно пов’язане з умінням використовувати знання та власний досвід у конкретній життєвій ситуаціях.
     Більшість педагогів нашого закладу цілком розділяють думку вчених і, забезпечуючи високу науковість викладання свого предмета, інтегрують навчально-виховний процес.
     Вчителі-словесники Дудар Н.М., Коваль А.І., Гук Л.Є., Касянчук В.І., Пипич Н.В., вч. іноз. Мови Білан Н.А., Корженівська Л.В., Калінська О.П., вч.
природничо-математичного циклу Молявчик Ю.Й., Мойсеєнко С.О., Корнієнко А.Е., Гудкова Н.П., вч. історії Карнаух М.В., Курганська Л.В. у повному обсязі використовують внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки, пов’язують викладання свого предмета з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості, чим сприяють розвитку в учнів внутрішньої мотивації, інтересу, зацікавленості навчальною дисципліною і як наслідок забезпечує свідоме ставлення до навчання.
     Досвідом своєї роботи з даного питання діляться колеги закладу під час проведення різноманітних методичних форм роботи – як то засідань школи педмайстерності, науково-методичної ради, на школі професійної адаптації.
  2. Особистісно-зорієнтоване навчання. Головним принципом розробки даної технології є визнання індивідуальності дитини, створення необхідних і достатніх умов для її розвитку. В основу закладені принципи гуманістичного напрямку:
  - індивід у центрі уваги;
  - людини сприймає світ крізь призму свого ставлення й розуміння;
  - індивід прагне до самопізнання та самореалізації, має здатність до самовдосконалення;
  - взаєморозуміння між вчителем і учнем досягається тільки в результаті спілкування.
Головні ідеї особистісно-зорієнтованого навчання є:
  - розвиток пізнавальних здібностей учнів;
  - максимальне розкриття індивідуальності учня;
  - перевага навчанню як процесу;
  - навчання – суто індивідуальна діяльність кожного учня;
  - при конструюванні й реалізації навчального процесу особлива увага надається виявленню суб’єктивного досвіду кожного учня.
Вдало проводять свої уроки за технологією особистісно-зорієнтованого навчання вчителі естетичного циклу – Голощук М.І.; Балагур Ж.А.; Шуляков О.Ю., Сільвестр С.О.; Микитюк О.В.. На своїх уроках названі вчителі активно стимулюють учнів до саморозвитку, самовираженню, самонавчанню, що й забезпечує свідоме ставлення до навчання.
   Вчителі інформатики використовують різноманітні завдання за особистісно-зорієнтованим навчанням, направлених на формування свідомого ставлення до навчання.
   Так при проведені уроків з інформатики вчитель Дячук М.В. та Кравчук Ю.С. дають учням завдання на включення самореалізації, орієнтовані на спільний розвиток школярів. Так при проведенні 23.10.2014 року уроку-гри в 5а класі «Щасливий біт» вчитель Дячук М.В. передбачила такі етапи гри, які забезпечували можливість самопізнання, спільний аналіз процесу і результату роботи.
     Вчитель етики та курсу за вибором профілактика «ВІЛ/СНІДу» Кравчук О.В. з метою формування свідомого ставлення до навчання запроваджує групу методів по організації спільної роботи, які спрямовані на розвиток намірів змінювати себе, передбачає запровадження завдань які дозволяють на добровільних засадах обрати вид навчальної роботи. Так при проведенні уроку 22.10. при вивченні теми «Відповідальна поведінка і відстрочення початку статевого життя» вчитель провів в 10 а класі  урок–тренінг, який дав можливість учням не тільки ознайомитись з проблемами ранніх статевих стосунків, а й обрати власну поведінку статевих стосунків у майбутньому.

Додано (29.10.2014, 13:23)
---------------------------------------------
3. Мотивація до навчання як засіб формування  свідомого ставлення до навчання.
     Слід пам’ятати, що учень на уроці повинен бути настроєний на ефективний процес пізнання, мати в ньому особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотиві навчання не може носити характер системності, воно епізодичне, а отже не сприяє свідомому
ставленню до навчання. Процес навчання не зупиняється на уроці, він продовжується і в позаурочний час. Мотивує дітей до самонавчання і участь в позаурочних заходах. Ефективними є проведення предметних тижнів. Так на високому науково-пізнавальному рівні пройшли в школі декада світової літератури (13.10 – 21.10.2014р.) тиждень математичних дисциплін (20.10 – 25.10.2014р.) де учні мали змогу проявити себе виступаючи на
науково-практичній конференції, проводячи змагання між командами та відвідуючи інтелектуальне кафе. Тому такі форми роботи потребують подальшого застосування та модернізації як найбільш результативні в питанні формування свідомого ставлення до навчання.
  4. При формуванні свідомого ставлення до навчання  найважливішу роль відіграє родинне виховання.
     На роботу батьків з дитиною мають звертати увагу не тільки класні керівники, а й вчителі предметними. Тому одна з рекомендацій – виступи
вчителів предметників на класних зборах, проведення батьківських лекторіїв на тему: формування у дитини свідомого ставлення до навчання.
  5. При організації навчально-виховного процесу в школі слід звертати увагу на визнання досягнень учнів.
      Без цього не буде внутрішнього мотиву до формування свідомого ставлення до навчання. Тому  при стимулюванні самонавчання учнів слід передбачати заохочення учнів до пошукової, дослідницької, проектної діяльності.
          Рекомендації дорішення педагогічної ради:
В методичному кабінеті оформити методичний бюлетень «Формування свідомого ставлення до навчання».
Вчителям школи пропагувати свої творчі доробки з питання формування свідомого ставлення до навчання.
Провести творчі майстерні кращих педагогів за результатами роботи по формуванню свідомого ставлення до навчання.
Стимулювання і популяризація кращого досвіду з даного питання.
Вчителям закладу при організації навчальної діяльності учнів: застосовувати диференційований підхід до навчання в умовах колективної праці; частіше використовувати запитання «чому?», щоб навчити учнів мислити.
Використовувати під час навчання активні методи навчання, які формують і розвивають самостійність, творчість і активність в учнів.
Частіше створювати в навчальному процесі проблемні ситуації, домагатись від учнів їхнього самостійного аналізу, розумінні та осмислення.
Стимулювати творчу активність учнів.
З метою мотивації, широкого залучення учнів до свідомого ставлення до навчання, стимулювання:
  - проводити позаурочні відкриті виховні заходи з навчальних предметів в рамках предметних тижнів;
  - проводити виставки кращих зошитів, проектів;
  - забезпечити зв’язок з батьками запрошуючи їх до школи та уроки в дні відкритих дверей, залучати батьків до проведення виховних заходів;
  - проводити зустрічі з випускниками школи, які досягли певного успіху у житті.
   Класним керівникам:
  - заохочувати учнів до створення програм самовдосконалення учня;
  - при проведенні батьківських зборів запрошувати до виступів вчителів-предметників;
  - створити в класному куточку стенд «Кращі учні класу».

 
фізорДата: Середа, 29.10.2014, 13:38 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
1.1. Психологічно-педагогічні засади формування позитивного ставлення до навчання
Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає:
  1.Усвідомлення учнем мети навчання, що стимулює його навчально-пізнавальну діяльність
  2.Фізіологічну і психологічну готовність до навчання
  3. Прагнення вчитися та активність у процесі навчання, вміння зосередитися на навчальній діяльності
  4. Належний рівень розвитку.
1.2. Причини спаду мотивації учнів до навчальної діяльності
Причини спаду шкільної мотивації:
  1. У підлітків спостерігається «гормональний вибух» і нечітко сформовано почуття майбутнього.
  2. Ставлення учня до вчителя.
  3. Ставлення вчителя до учня.
  4. У дівчаток 7-8 класу знижена вікова сприйнятливість до навчальної діяльності у зв'язку з інтенсивним біологічним процесом статевого дозрівання.
  5. Особиста значущість предмета.
  6. Розумовий розвиток учня.
  7. Продуктивність навчальної діяльності.
  8. Нерозуміння мети навчання.
  9. Страх перед школою.
1.3.1.Шляхи підвищення педагогічної майстерності вчителів
Треба усвідомити, що сьогодні кожен педагог: має опанувати спеціалізовані знання, вміння й навички використання інформаційно-комунікаційних технологій у практиці педагогічної діяльності; повинен мати відповідний технологічний простір для застосування своїх знань, вмінь і навичок у професійній діяльності; має бути зацікавлений у регулярному застосуванні ІКТ у навчально-виховному процесі; повинен мати у достатній кількості навчально-методичні матеріали нового покоління, які можна реально використовувати у процесі викладання шкільних дисциплін.
1.3.2. Заохочення та стимулювання як фактор формування позитивного ставлення  до навчання
Щоб заохотити дітей до навчання, у своїй педагогічній діяльності ми застосовуємо висловлювання, які створюють ситуацію успіху:
- В тебе неодмінно вийде...
- Саме ти можеш це гарно зробити...
- Я впевнена, що наступного разу ти це зробиш ще краще.
- Це зовсім не складно, навіть якщо не вийде - нічого страшного.
Для того, щоб учні вчилися із захопленням, кожен урок прагнемо зробити цікавим для дітей. Плануємо і проводимо заняття, в основі яких покладено
принцип навчання у співпраці. Цим самим даємо змогу учням досягти високого рівня взаємопорозуміння, взаємоспілкування, а також розвивати здібності працювати і навчатися самостійно. Дати учням відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, осмислити цінність навчання , бо успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію боротьби з труднощами, бажання вчитися.
1.3.3. Нестандартний підхід до проведення уроків
Виділяють такі групи нестандартних уроків:
  1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).
  2.  Уроки, пов'язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).
  3.  Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).
  4.  Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).
  5.  Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання).
  6.  Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок-монолог).
  7.  Уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).
  8.  Уроки-аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).
 
geraДата: Середа, 29.10.2014, 13:45 | Повідомлення # 5
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Презентація "Формування свідомого ставлення до навчання"

Звіт по самоосвіті вчителя природознавства Герасименко О.М.
 
dyrektorДата: Середа, 29.10.2014, 14:36 | Повідомлення # 6
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 20
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Дякую за чудові рекомендації!!!!! Чекаю інших на педагогічній раді!!!!
 
zastupnykДата: П'ятниця, 31.10.2014, 12:27 | Повідомлення # 7
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Якість отриманої освіти все більше залежить від рівня усвідомлення самими учнями необхідності добре вчитися. Значно вищий рівень ефективності має організація навчальної діяльності, при якій навчальний процес повинен бути побудований у такий спосіб, щоб значну частку відповідальності за результати навчання перебирали на себе учні.
                Активізувати навчальний процес , зацікавити учнів роботою на уроці і в позаурочний час, підвищити рівень відповідальності за виконану діяльність  педагогам школи допомагає особистісно зорієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу, активне запровадження сучасних модернізованих форм, методів роботи, спрямованих на розвиток, соціалізацію кожної особистості.
                 Перевагу педагогічний колектив надає активним, інтерактивним методикам навчання, в основі яких лежить спілкування, створюється
середовище, яке найбільш природно моделює соціальне оточення дитини. Учителі  Дудар Н.М., Коваль А.І., Пипич Н.В., Касянчук В.І., Білан Н.А.,Калінська О.П., Карнаух М.В., Курганська Л.В., Кравчук О.В., Стойко О.А., Кравчук О.В. організовують на уроках роботу в парах, ротаційних (змінюваних трійках), роботу в малих групах:  «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук інформації», «Коло ідей». У нестандартний спосіб представляють свої знання юні поети, історики, літературні критики, екологи, політичні діячі, науковці тощо. Учні названих учителів, готуючись до уроків, використовуючи можливості Інтернету, створюють індивідуальні, колективні презентації, проекти.  Заслуговують на увагу
нестандартні підходи до організації навчання учителів-філологів.  Літературними вікторинами, екскурсами в минуле, художніми передбаченнями,
етнографічними турнірами, синтаксичними тренінгами, створенням літературних паспортів, анкет героїв художніх творів, асоціативних портретів, сенканів, образів-символів до творів зацікавлюють учнів Коваль А.І, Гук Л.Є., Пипич Н.В., Каксянчук В.І., Дудар Н.М.. Бернадіна В.Ю. Ефективним використанням ТЗН, ІКТ характеризуються уроки  вчителів біології, хімії, історії Гудкової Н.П., Корнієнко А.Е., Курганської Л.В., Карнаух М.В., результативно на уроках використовується наукова, методична, дидактична база навчальних кабінетів. Активізують пізнавальні можливості своїх
вихованців названі вчителі  методично грамотним використанням методів «Займи позицію», «Коло ідей», «Навчаючи-вчуся» тощо. Формуванню позитивного ставлення до навчання сприяють ігрові методи навчання. Навчальні ігри «Що? Де? Коли?», «Вірю-не вірю», «Плутанка», «Впізнай
героя», «Упіймай помилку», «Зіпсований телефон», «Острів скарбів», «Термінологічний футбол», «Снігова куля» , «Слідство ведуть мовознавці» використовують учителі Стойко О.А., Калінська О.П.,Білан Н.А.,   Пипич Н.В., Коваль А.І. Традиційним для педагогів закладу стало проведення нестандартних уроків, серед яких уроки-подорожі, казки, уявні екскурсії, подорожі, диспути, бінарні та інтегровані уроки.
                Методи стимулювання учнів до навчальної діяльності, серед яких метод навчальної дискусії, метод забезпечення успіху в навчанні, метод пізнавальних ігор, метод створення ситуації інтересу, новизни  у процесі викладання навчального матеріалу, метод опори на життєвий  досвід учнів передбачають пояснення школярам суспільної та особистісної значущості учіння; висування вимог, дотримання яких означає виконання ними свого обов’язку; оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби – вказівки на недоліки та корекція результатів роботи.
                Узагальнюючи аналіз роботи колективу з проблеми « Методичні підходи до формування свідомого ставлення до навчання учнів», хочу зазначити, що  підвищенню рівня мотивації до навчальної діяльності сприятиме  дотримання  педагогами загальних правил та дидактичних принципів:
  Пр. 1. Викликати в учнів стійку мотивацію до навчання (це може базуватися на особистому досвіді учнів)
  Пр.2. Навчати діалогічно, тобто в співпраці з учнями.
  Пр.3. Навчати діагностично (постійне спостереження за навчанням, корекція, стимулювання).
  Пр.4. Варіативність структури навчання.
  Пр.5. Навчати у відповідному темпі, використовувати оптимальні засоби і способи.
  Пр.6. Навчати й допомагати учням на рівні їх фактичних здібностей.
  Пр.7. Здатність до рефлексії та оцінювання свого прогресу.
  Пр.8. Забезпечення учнів такими наборами завдань для самостійної роботи, що допомагають уникнути «ригідності» дій.
  Пр.9. Стимулювання ініціативи і творчості учнів.
  Пр.10. Створення таких умов у класі, що сприятимуть вихованню соціально інтегрованої особистості.
                                                                                  
Заступник директора  Риндич О.Г.
 
зірочкаДата: П'ятниця, 31.10.2014, 12:50 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його значущість для школяра є підґрунтям мотиваційної сфери. Від зміс­ту навчання залежить спрямованість школяра, тобто мотиви навчання.
Мотив навчання - це спрямованість учня на різ­ні сторони навчальної діяльності. Таким чином, існує зв'язок різних типів ставлення школяра до навчання з характером його мотивації і станом навчальної діяльності.
Виокремлюють п'ять типів ставлення до навчан­ня:
- негативне;
- байдужне або нейтральне;
- позитивне аморфне;
- позитивне пізнавальне, усвідомлене;
- позитивне відповідальне, особистісне.
Для негативного ставлення школярів до навчання характерно таке: бідність і вузькість мотивів; пізна­вальні мотиви вичерпуються інтересом до результату; не сформовані вміння ставити цілі, долати трудно­щі; навчальна діяльність не сформована; відсутнє вміння виконувати дію за розгорнутою інструкцією дорослого; відсутня орієнтація на пошук різних спо­собів дії.
За позитивного (аморфного) ставлення школярів до навчання в мотивації спостерігаються нестійкі пе­реживання новизни, допитливості, спонтанного інте­ресу; виникнення перших переваг одних навчальних предметів перед іншими; широкі соціальні мотиви обов'язку; розуміння і первинне осмислення цілей, визначених учителем.
За позитивного (пізнавального) ставлення шко­лярів до навчання мотивація характеризується по­становкою нових цілей; народженням нових мо­тивів; осмисленням співвідношення своїх мотивів і цілей. Навчальна діяльність включає не тільки відтворення за зразками вчителя завдань, спосо­бів дій, але й виникнення самостійно визначених цілей, а також виконання дій з власної ініціативи. Відбувається опанування вміннями планувати й оці­нювати свою навчальну діяльність до її здійснення, перевіряти та контролювати себе на кожному етапі уроку.
За позитивного (особистісного, відповідального) ставлення школяра до навчання мотивація характе­ризується стійкістю і неповторністю мотиваційної сфери; уміннями ставити перспективні, нестандартні цілі та реалізовувати їх; умінням долати перешкоди задля досягнення мети. У навчальній діяльності, спо­стерігається пошук нестандартних способів виконання навчального завдання, гнучкість і мобільність спосо­бів дій, опанування навчальними діями та уміннями до рівня навичок і звичок культури праці, вихід з на­вчальної діяльності в самоосвітню, перехід до творчої діяльності.
 
бедрикДата: П'ятниця, 31.10.2014, 13:07 | Повідомлення # 9
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Для стимуляції навчання є кілька корисних порад:
1. Спирайтесь на бажання дитини. Важливе не те, чого бажаємо ми самі, а те, чого хоче учень. Він не винний у своїх бажаннях. Завдання педагога - змінити напрямок його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.
2. Використовуйте ідентифікацію. Примушуйте своїх учнів чогось палко забажати. Головне — «щоб бажання виникли», а ви змогли б їх використати.
3. Враховуйте інтереси й нахили. Говоріть про те, що цікавить ваших учнів, точніше, з цього починайте, Намагайтесь обернути «побічні» інтереси дитини на свою користь. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.
4. Використовуйте наміри. Пам'ятайте: намір виникає на основі потреби. Знаходьте можливість допомогти учням у здійсненні їх намірів.         
5. Заохочуйте бажання досягти визнання. Багато дітей вчиться не тільки заради знань, а й заради престижу. Не слід нехтувати цим бажанням.
6. Шукайте чесноти, схвалюйте успіхи, давайте дитині шанси. Пам'ятайте, що завжди краще хвалити, ніж критикувати. Авансуйте найменші позитивні
зрушення. Безпрограшний стимул — «Я вірю, що ти зможеш!»
7. Зробіть діяльність привабливою. Використовуйте зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.
8. Іноді просто говоріть «Треба!». Але цьому заклику завжди надавайте особистісної спрямованості — «Це потрібно  зробити! Ти ж вольова людина!».
9. Використовуйте ситуацію. Різні життєві ситуації, що виникли випадково, потрібно помітити й  миттєво використати як стимул.
     Основною формою організації навчальної діяль­ності є урок. Для проведення уроку існують такі рекомендації, впровадження яких сприятиме
створен­ню мотиваційних моментів.
1. Використовувати різноманітні форми й методи організації роботи, що враховують суб'єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається.
2. Створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього клас­ного колективу.
3. Стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоюван­ня помилитися, одержати неправильну
відповідь.
4. Заохочувати прагнення учнів до самостійної робо­ти, аналізувати під час уроку різні способи вико­нання завдань, запропоновані дітьми, відзначати та підтримувати всі прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети.
5. Створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявляти ініціативу, само­стійність і винахідливість у способах роботи.
6. Обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, «що ми дізналися» (що опанували), але й те, що сподобалось (не сподобалось) та чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому.
7. Під час опитування на уроці (виставлення оцінок) аналізувати не лише правильність (неправильність) відповіді, але і її самостійність, оригінальність, ба­жання учня шукати та знаходити різноманітні спо­соби виконання завдань.
8. Оголошуючи домашнє завдання, слід повідомляти не лише його зміст та обсяг, але й давати докладні рекомендації щодо раціональної організації на­вчальної роботи, яка-забезпечить виконання до­машнього завдання.
     З огляду на вищевикладене можна відзначити, що учень на уроці повинен бути настроєний на ефек­тивний процес пізнання, мати в ньому
особисту за­цікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчання, без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат.
 
МарінаДата: П'ятниця, 31.10.2014, 20:31 | Повідомлення # 10
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Причини спаду мотивації учнів до навчальної діяльності.
     Успіх будь-якої діяльності залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації, тобто від прагнень самостверджуватися, досягати високих результатів. Адже чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають дитину до діяльності, тим більших результатів вона може досягти. Кожен учитель хоче, щоб його учні добре навчалися,з інтересом і бажанням ходили до школи. У цьому зацікавлені і батьки учнів. Але часом і вчителям, і батькам доводиться з жалем констатувати: “не хоче вчитися”, “міг би добре займатися, але бажання немає”. У цих випадках ми зустрічаємося з тим, що в учня не сформувалися потреби в знаннях, немає інтересу до навчання. Серед причин спаду мотивації школярівдо навчальної діяльності слід відзначити наступні:
  - відношення учня до вчителя;
  - відношення вчителя до учня;
  - особиста значимість предмета;
  - розумовий розвиток учня;
  - продуктивність навчальної діяльності;
  - нерозуміння мети навчання;
  - страх перед школою
     Відомо, що розвиток мотивів навчання йде двома шляхами:
1) через засвоєння учнями суспільного змісту навчання;
2) через самунавчальну діяльність школяра, що повинна чимось зацікавити його.
     На першому шляху головнезавдання вчителя полягає в тому, щоб, з одного боку, донести до свідомості дитини ті мотиви, що суспільно незначимі, але мають досить високий рівень дійсності. Прикладом може служити бажання одержувати гарні оцінки. Учнем необхідно допомогти усвідомити об’єктивний зв’язок оцінки з рівнем знань і умінь. І втакий спосіб поступово підійти до мотивації, пов’язаної з бажанням мати високий рівень знань і умінь. Це, у свою чергу, повинно усвідомлюватися дітьми як необхідна умова їх успішної, корисний суспільству діяльності. З іншого боку, необхідно підвищити дієвість мотивів, що усвідомлюються як важливі, але реально на їхню поведінку не впливають. Слід зазначити, що мотивація навчання складається з багатьох сторін, щозмінюються і вступають у нові відносини одна з одною (суспільні ідеали, змістнавчання для школяра, його мотиви, мети, емоції, інтереси й ін.). Тому становлення мотивації це не просте збільшення позитивного чи негативного відношення до навчання, але й ускладнення структури мотиваційної сфери та спонукань, що входять до неї, встановлення нових, більш зрілих, іноді суперечливих відносин між ними. Ці окремі сторони мотиваційної сфери (і складні, діалектичні відносини між ними) повинні стати об’єктом керування вчителя.

Вчителі інформатики

Додано (31.10.2014, 20:31)
---------------------------------------------
Заохочення та стимулювання як фактор формування позитивногоставлення до навчання.
     Сприйняття вчителя учнемзначною мірою залежить від перших хвилин спілкування: усмішка вчителя до дитини, звертання по імені, щирі, добрі слова на адресу учня. За такого ставлення учень не боїться помилитися, висловити свою думку, щось запитати. Звичайно, що за таких умов ефективність навчання лише зростатиме. Дитина, яка йде на урок із задоволенням, відчуває задоволення від власної діяльності на уроці, перебуває в цілковитій гармонії з учителем, хоче знову і знову йти до цього вчителя, слухати, бачити його, а отже, і вчитися.
     Щоб заохотитидітей до навчання, у своїй педагогічній діяльності застосовуємо висловлювання, які створюють ситуацію успіху: Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде... Саме ти можеш це гарно зробити... Я впевнена, що наступного разу ти це зробиш ще краще. Це зовсім не складно, навіть якщо не вийде - нічого страшного.
     Одним з дієвих прийомів стимулювання інтересудо навчання є створення ситуаціїуспіху у школярів, які зазнають труднощів у навчанні, що досягається через:
  - доступне на даному етапізавдання, що підтримує впевненість у собі;
  - повага та визнання учняяк особистості;
  - забезпечення сприятливоїморально-психологічної атмосфери в ході виконання завдань;
  - евристичний та креативний підхід до організаціїнавчання;
  - диференціація допомоги у виконанні завдань.
     Оскільки мотивація школярів донавчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу, то спрямованість дій будь-якого вчителя визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання учнів. При цьому важливе місце займають ігрові технології. Саме вони об'єднують в собі як емоційні (ситуація успіху, цікавість викладення матеріалу, моменти змагань), так і проблемно-пошукові (ситуація вибору, самоаналіз, нестандартність пропонованих в грі завдань, поступове підвищення їх важкості) стимули.

Вчителі математики
 
ЛесяДата: П'ятниця, 31.10.2014, 21:07 | Повідомлення # 11
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Не менш важливим для формування свідомого ставлення до навчання є психологічний клімат на уроці, ставлення вчителя до успіхів і помилок дитини.
     Виховання успіхом
Успіх чи то в роботі, чи то в навчанні приносить радість, задоволення, спонукає до подальших досягнень. Намагаємось підтримувати невстигаючого, хвалити за кожний, навіть незначний крок вперед. Важливу роль успіху підкреслював свого часу О.Сухомлинський: “Є успіх – є бажання навчатися. Це особливо важливо на першому етапі навчання – у початковій школі, коли дитина ще не вміє долати труднощі, де
невдача стає справжнім горем”. Боротися за успіх у навчанні – означає вчити дітей вчитися, виховувати організованість, самостійність, відповідальність, дисциплінованість.
Інтерес дитини до знань
Молодші школярі вчаться з інтересом тоді, коли навчальні дії стають для них особистістно значущі, тобто коли ними рухає пізнавальна потреба – знати, міркувати. Для цього вчитель спирається  на інтелектуальність і почуття дитини,позитивні емоції. З цією метою інколи мотивується навчальна діяльність необхідністю допомогти казковим героям розв’язати цікаві завдання, ставиться навчальне завдання у цікавій, несподіваній формі.На тих уроках, де діти відразу бачать результат своєїпраці і знають, що їх робота комусь потрібна, вони працюють із захопленням (на уроках трудового навчання, образотворчого мистецтва). Не дивно, що саме ці уроки часто найулюбленіші у школярів. Дещо інша ситуація на уроках мови, математики. Але й на ці уроки можуть завітати гості (казкові герої, жителі лісу…), а головне так поставити мету уроку, щоб діти зрозуміли для чого їм потрібні ці знання, у них виникне необхідність їх здобути. Часто на уроках створюємопроблемні ситуації і діти самі творять урок, самі здобувають знання, а вчитель виступає в ролі диригента, тоді урок не тільки цікавий, але й  викликає у дітей гордість за свої знання,впевненість у собі. Гарний результат дає іперіодичне звільнення від домашніх завдань. Якщо дитини справилась на уроці із самостійною роботою на високому рівні, вона показала гарне засвоєння навчального матеріалу, сформованість вмінь та навичок, доцільно звільнити її від письмового завдання. Таким чином це буде і стимулом для дитини до старанності на уроках та дасть можливість використати зекономлений час на щось інше.
Рекомендуємо:
1. Створювати на уроках ситуації успіху.
2. Ставити перед дітьми практично значущу мету уроку.
3. Створювати проблемні ситуації.
4. Здійснювати педагогічну підтримку.
5. Періодично звільняти дітей від домашніх завдання.


вчителі початкових класів
 
dyrektorДата: Субота, 01.11.2014, 09:18 | Повідомлення # 12
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 20
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Дякую!!!! Надіюсь ваші пропозиції стануть у пригоді педагогам !!!!!
 
NinkaДата: Понеділок, 03.11.2014, 10:19 | Повідомлення # 13
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Заохочення та стимулювання як фактор формування позитивного ставлення до навчання
     Методи стимулювання і мотиваціїнавчально-пізнавальної діяльності спрямовані на формування позитивних мотивів навчання, стимулюють пізнавальну активність і одночасно сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією. Вони поділяються на дві підгрупи.
     Перша підгрупа — методи формування пізнавального інтересу. Друга підгрупа — методи стимулювання обов'язку і відповідальності у навчанні. Для цього застосовується вимога, оцінка, контроль знань і умінь учнів, привчання жити в майбутньому не тільки за стимулом "хочеться", а й за стимулом "треба". Найбільша роль у цьому належить роз'ясненням, а не наказам та вимогам. Тому ми періодично пояснюємо учням суспільну і особисту значущість навчання, ставимо вимоги і привчаємо учнів до їх виконання, заохочуємо до сумлінного виконання своїх обов'язків, контролюємо виконання вимог і вказуємо на недоліки, робимо правильні зауваження, щоб викликати більш відповідальне ставлення до навчання.
     До основних методів формування пізнавального інтересу належать: дискусія, диспут, включення учнів у ситуацію особистого переживання в навчанні, в інші ситуації емоційно-моральних переживань (радості, задоволення, здивування), метод опори на здобутий життєвий досвід, метод пізнавальної, дидактичної, рольової гри.
     До методів емоційного стимулювання навчання належить прийом створення ситуації зацікавленості, тобто використання цікавих для учнів прикладів, парадоксальних фактів, проведення дослідів. Підвищують інтерес до навчання, цікаві аналогії, зокрема зіставлення наукових і життєвих тлумачень окремих природних і суспільних явищ.
     Основним джерелом інтересу до навчальної діяльності є насамперед її зміст. Щоб підсилити стимулювальний вплив змісту навчання необхідно:
        - чітко дотримуватися вимог і принципів науковості, систематичності, послідовності,
        - зв’язку навчання з життям і практикою.
     Для підвищення стимулювального впливу змісту навчання використовуємо:
        - прийоми створення ситуації новизни і актуальності;
        - наближення змісту навчання до важливих наукових відкриттів.
     Стимулювання навчання можна досягти за допомогою:
        - методів проблемного навчання;
        - дидактичних ігор;
        - рольових ігор;
        - ділових ігор;
        - створення проблемних ситуацій;
        - обміну знаннями;
        - навчальної дискусії і опори на життєвий досвід.
 
kurganskaДата: Понеділок, 03.11.2014, 10:46 | Повідомлення # 14
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Психолого–педагогічні засади формування позитивного ставлення до навчання
1. Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах. («Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем»)
2. Авансування успішного результату. Допомагає вчителю висловити тверду переконаність у тому, що його учень обув’язково упорається з поставленим завданням. Це, у свою чергу переконує дитину у своїх силах і можливостях. («У тебе обов’язково вийде»)
3. Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. («Можливо краще почати з …»)
4. Внесення мотиву. Показує учневі заради чого та кого здійснюється ця діяльність. («Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись»)
5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється. («Тільки ти міг би…»)
6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій («Так хочеться по скоріше побачитись»)
7. Висока оцінка роботи. Допомагаємо емоційно пережити не результат в цілому, а окремі деталі роботи. («Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі…»)
 
cherepahaДата: Понеділок, 03.11.2014, 11:01 | Повідомлення # 15
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Звіт роботи методичної кафедри вчителів природничого циклу
     У 2013-2014 навчальному році члени методичної кафедри вчителів природничих дисциплін працювали над вирішенням першочергових завдань навчання та виховання учнів у сучасних умовах. Методичну роботу було спрямовано на реалізацію Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти, Національної доктрини розвитку освіти  та методичної проблеми кафедри «Підвищення ефективності і  якості  уроку як основної форми організації  навчально – виховного процесу через впровадження технології критичного мислення, розвиток в учнів навичок самостійної роботи при диференційованому навчанні».
Природничий цикл наук, що вміщує хімію, біологію, географію, екологію та природознавство, формує науковий світогляд, побудований на науково доведених фактах, теоріях, явищах природи. Саме в цьому полягає значення природничого циклу, його пріоритет перед іншими науками. Цей цикл вивчає також феномен людини, діяльність якої В.І.Вернадський вважав силою, яка перетворює вигляд Землі.
У І чверті 2014–2015 навчальному році методична робота ШМО була спрямована на опрацювання методичної теми «Використання нестандартних
форм організації діяльності учнів в процесі вивчення предметів природничого напрямку». Та загалом вчителі здійснювали індивідуальну роботу над
власними методичними проблемами.
Робота методичної асоціації була спрямована на удосконалення методичної підготовки, фахової майстерності вчителя, удосконалення методики проведення уроку. Діяльність  ШМО було сплановано на основі річного плану роботи школи та Перспективної програми розвитку школи. На запланованих засіданнях  методичних комісій обговорювалися як організаційні питання (рекомендації МОНУ щодо викладання і вивчення навчальних предметів у 2013-2014 н.р., зміни у навчальних програмах, підготовка і проведення олімпіад, предметних тижнів, проведення
контрольних зрізів), так і науково-методичні питання.
Важливим аспектом методичної роботи вчителів є оформлення та поповнення матеріалів портфоліо та методичного щоденника вчителів, папки самоосвіти вчителя та матеріалів методичної папки об’єднання. Окрім цього в рамках самоосвіти вчителі асоціації відвідали низку міських та обласних методичних заходів:
Семінар «Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом організації їх роботи на уроці»
Семінар «Еколого-натуралістична діяльність у процесі викладання природничих дисциплін»
Семінар-практикум «Освоєння та використання технологій проблемного навчання на уроках природничих дисциплін»
Протягом роботи вчителями зверталася увага на створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу, пошуку, підтримки і стимулювання інтелектуально і творчо обдарованих дітей та молоді. Аналізувалося питання впровадження програми роботи з обдарованою молоддю, при цьому зверталася увагу на те, що завдання розпізнати в дитині талановиту особистість є на сьогодні одним із основних.
Вивчення стану викладання хімії та біології здійснювалося згідно з   перспективним та річним плануванням. Результати перевірки узагальнено в підсумкових наказах. Перевірки свідчать про те, що особливу увагу педагогічний колектив школи приділяє підвищенню результативності уроку, забезпеченню усвідомлення учнями необхідності отримання знань, системності знань учнів, виробленню на заняттях практичних і пізнавальних умінь, здійсненню самостійної роботи та організації виконання домашніх завдань, здатності до самоорганізації, саморозвитку, застосуванню прийомів, що сприяють підвищенню навчальних досягнень школярів, розвитку обдарованості учнів.
Всі вчителі методичної кафедри брали участь у проведенні декад педагогічної майстерності «Шляхи вдосконалення роботи вчителів щодо підвищення ефективності в набутті учнями міцних знань», декади природничих наук. Аналіз діяльності методичної кафедри засвідчує, що вчителі природничих дисциплін, в цілому, забезпечують реалізацію єдиної державної політики в галузі освіти.

Презентація кафедри природничих дисциплін


Повідомлення відредагував cherepaha - Понеділок, 03.11.2014, 11:03
 
Форум » Форум для вчителів » Учительська » Інтернет педрада 31.10.2014 року (Вироблення рекомендацій)
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Пошук: