24 серпня Відзначається згідно з Постановою Верховної Ради України (№ 2143-ХІІ, від 20.02 92 р.) як державне загальнонародне свято. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).

       Історію України, як правило, відраховують з моменту створення Київської держави у IX ст. Після занепаду цього державного утворення мав місце розпад на дрібні князівства. В XVII ст. утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII ст., після чого, аж до XX ст., незалежної української держави не існувало. Лівобережна Україна була під окупацією Московії, Правобережна – переважно під Польщею.

       На початку XX ст. мало місце нове піднесення, національно-визвольні змагання (змагання українців з росіянами, з поляками, з німцями, змагання між собою...), які ні до чого доброго не призвели. В результаті знов отримали Лівобережжя під російськими більшовиками і Правобережжя – під Польщею. Об'єднання двох Україн мало місце у 39-му році. Але об'єднання було насильницьким. Об'єднанням менталітетів воно, схоже, не супроводжувалось. Ось і маємо тепер східняків і западенців. Але то вже емоції. Зараз лишається викласти тільки завершальні факти з історії боротьби за Незалежність.

       16 липня 1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет. Офіційне посилання:
Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 лип. 1990 р. – К.: Політвидав України, 8 с. -К-2 [34С(С2)/Д28].

        24 серпня 1991 р. Верховна Рада Української РСР проголосла Україну незалежною, демократичною державою і винесла "Акт проголошення незалежності України" на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р. Референдум підтвердив прагнення українського народу до волі і незалежності.