29-30 вересня в Україні відзначаються 75-ті роковини Трагедії Бабиного Яру.

Страшна статистика

Бабин Яр став братською могилою понад сто тисяч людей, розстріляних нацистами протягом 1941-1943 років: євреї, цигани, військовополонені, моряки Дніпровського загону, радянські підпільники, активісти ОУН та інші, кого Третій рейх мав за ворогів.

За переписом 1939 р. у Києві проживало 846,7 тисяч жителів, у тому числі українців – 53,2%, євреїв – 25,5%, росіян – 16,5%. 

19 вересня 1941 року нацистські війська захопили Київ.

26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглядалися заходи щодо ліквідації єврейського населення міста. Було визначене місце розстрілу – Бабин Яр, один з найбільших на території Києва ярів, довжиною понад2,5 км, глибиною від 10 до50 метрів, де можна було б розмістити тисячі трупів.

Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли було розстріляно 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилася у безпосередньо біля Бабиного Яру.

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

Бабин Яр став могилою для п'яти циганських таборів. У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком. Всього з Бабиного Яру дивом врятувалися 29 осіб.

Цими днями у школі-гімназії відбулися уроки пам’яті «Бабин Яр: без права на забуття», в бібліотеці закладу діяла виставка «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»